Лічив барига діабєта,
Жував на закусь огірка,
Знесиленого од міньєта
Від себе одіпхнув Ляшка
Всьо було схвачено, прибито
І загнано у траст без глаз.
Ахмет наляканий, сердитий
Зливав ПОПу "родной Донбас".
І два діжурних самальота
В Іспанію вже одвезли
Бабло напижене з болота
Войной розрушеной страни.
Бариги зажди осторожні,
Все тихо зроблено було.
Та вдруг утєчка із таможні -
В ПОПа аж челюсті звело:
"Схватить за яйця, млять, баклана!" -
Кабан в істєрікє вола.
Насірова із ресторана
У днюху тягнуть з-за стола.
Чим все закінчиться - ми знаєм:
Залог, браслєт, у Лондон сьйоб.
Але Насіров нєвмєняєм -
Іщо один крутой зальот.
До ПОПи двоє прибіжали -
Ось Парубій і Грося ось.
І на два горла заволали:
"В тюрму скоріше гада брось!"
"За шо - їх ПОПа так питає, -
Він же робив для нас усе.
Ну, косяка впоров, я знаю,
Хай годік лапу пососе.
Одлучим на год от корита,
Поголодає, підарас".
"Та ні -ті два кричать сердито,
Діагноз він украв у нас!
Собі "інфаркт" хотіли взяти
Якщо за сраку нас візьмуть
АТОшники і добробати
Коли на Київ повернуть."
"Не сціть- сказав їм важно ПОПа, -
Я вас пропасть не полишу.
Як всигну утекти в Європу,
Я... "діабєт" вам розрішу".
