Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

У мене була подружка в юності. Як приходила до них додому, її батько завжди сидів в туалеті. Просто у нього там був "робочий кабінет+лаунж" :) Він сидів на унитазі, закритому кришкою. І читав :) Зазвичай газети. Ось не пам'ятаю - чи палив він. Ще б чашечку кави! :-)
Це, мабуть, такой прояв агорафобії. Нічим іншим бажання забитися в комірчину без вікон я пояснити не можу :D
 
А від кого ж він ховався.
Вони його пиляли і не давали спокою.
Як не дивно, ні. Що дружина, що донька мали лагідний характер, батька/чоловіка обожнювали, цінили і все йому дозволяли :) Хоче татко кабінет в туалеті - ну гаразд, нехай сидить :-)
 
Майже дописала. Залишилося закінчення. Сподіваюся завтра допишу, поки муза не улетіла. Але, тьфу-тьфу, непогано йде. Не так як, буває, вимучуєш з себе.
 
Доброго ранку! Добра!:кава:

OIG1.jpg
 
Гейман Ніл "Американські боги".
круто, но я його всього вже прочитала нажаль, на мій погляд у Геймана крути ще Океан наприкінці дорогі та дити Анансі, а ще книжка про дівчину дверь дуууже сподобалася..
(я все точно ще буду читати скоріше восені цього року, ну що б не так очікувано для мене були подіі всього того про що він пише)
однак жанр -супер гут..(доречі я туди же можу доповнити М Фрай, люблю її казки Вільнюса та Велику телегу
 
Згадала страву, яку готувала двоюрідна моя бабуся. Запеканка з вермишелі. Моя мама такого ніколи не готувала.
Згадала - і зробила. Смачно! :жую:
 
Потрапив на очі пост про булінг. І нагадав історію з мого життя. Вона не про булінг, а просто дивна.
Здається, це було у 4 класі. Двійко дівчат посварилися, не пам'ятаю через що. І от одна підмовила весь клас влаштувати іншій бойкот. Тобто щоб ніхто з нею не розмовляв. А я сказала, що вона мені нічого не зробила, тому я розмовлятиму. Мені на це відповіли, що тоді і тобі буде бойкот. Я сказала: та будь ласка. Дивлюся наступного дня - ті дві, що сварилися, вже спілкуються. Питаю щось. Мені у відповідь: я з тобою не розмовляю, тобі бойкот. Кажу: так ви ж вже помирилися з тією через кого бойкот. Відповідь: ну і що?
От така логіка :іржач:
А наступного дня всі з усіма розмовляли і навіть не згадували про це.
 
Потрапив на очі пост про булінг. І нагадав історію з мого життя. Вона не про булінг, а просто дивна.
Здається, це було у 4 класі. Двійко дівчат посварилися, не пам'ятаю через що. І от одна підмовила весь клас влаштувати іншій бойкот. Тобто щоб ніхто з нею не розмовляв. А я сказала, що вона мені нічого не зробила, тому я розмовлятиму. Мені на це відповіли, що тоді і тобі буде бойкот. Я сказала: та будь ласка. Дивлюся наступного дня - ті дві, що сварилися, вже спілкуються. Питаю щось. Мені у відповідь: я з тобою не розмовляю, тобі бойкот. Кажу: так ви ж вже помирилися з тією через кого бойкот. Відповідь: ну і що?
От така логіка
:підстолом: :рл: Ось через таких дуреп і складаються міфи про "жіночу логіку".
 
Згадала страву, яку готувала двоюрідна моя бабуся. Запеканка з вермишелі. Моя мама такого ніколи не готувала.
Згадала - і зробила. Смачно! :жую:
А який наповнювач? Пам'ятаю запеканку з вермишеллю та сиром. Подобалося :угу:
 
Назад
Зверху Знизу