Михаил Сергеев
"Доброзичливці" наполегливо повертають в інформаційне поле меседж про "жахливу кількість помилок", скоєних Порошенком.
Вражає різноманітність підлих маніпуляцій, за допомогою яких населенню нав'язується думка про те, що тільки сам Порох винен в своїй поразці. Мовляв, він зробив стільки фатальних помилок, що не міг не програти.
Але ще більше дивує той факт, що в скоєнні "величезної кількості помилок" звинувачують Порошенко і ті люди, які щиро вважають себе порохоботами.
А вороги із задоволенням злорадно тягають по мережі цитати таких порохоботів, які звинувачують Пороха в поразці Революції Гідності.
Насправді ніхто не намагається доводити, ніби Порох взагалі не помилявся. Не помиляється, як відомо, тільки той, хто нічого не робить.
Але не все, що незрозуміло непосвяченим, є помилкою.
І якщо судити по тим конкретним результатам, які були досягнуті командою Пороха всупереч тотальному саботажу "народу" на всіх рівнях, то важко засумніватися в тому, що абсолютна більшість рішень Пороха, які обиватель вважає помилковими, насправді були продиктовані необхідністю йти на компроміси заради досягнення основної мети - реальної незалежності України.
По суті, Порох зробив тільки одну основну помилку - він ПОВІРИВ в український народ і в його масовий патріотизм.
І чималу роль в цьому зіграла його перемога на виборах в першому турі.
Як і всякий з нас, Порох теж схильний судити про людей по собі. Тому той страх, який у більшості обивателів викликало початок реальної війни, він прийняв за сплеск патріотизму.
Саме ця щира віра Пороха в масовий патріотизм українців і привела до відомих наслідків.
Але тут доводиться визнати, що Україні дуже пощастило з цією помилкою Пороха.
Якби він ще в 2014 році зрозумів, що більшість "народу" і електорату становлять не патріоти, а ідейні малороси, то він мав би повне моральне право не брати участь у виборах, а виїхати з сім'єю з воюючої країни, і жити приспівуючи, зберігши свої статки.
А громадяни України на собі пізнали б і всі можливості російської армії з її авіацією, і всі принади режиму, що панують в "ЛДНР".
Ось чому я ніколи не зможу зрозуміти тих невдячних українців, які дорікають в помилках того, хто в практично безвихідній ситуації врятував їх від долі жителів Сирії і ОРДЛО, поставивши на кін і своє благополуччя, і свою репутацію, і спокій своєї сім'ї.