.Сьогодні ми втратили місто Світлодарськ. Ворог веде активний наступ на сході, авіацією бомбить Слов'янськ, Краматорськ, Бахмут. Сіверодонецьк в осаді, Рубіжне в окупації, новини про то мовчать, бо "не на часі". Ворог укріплюється на Херсонщині.
Рубель тимчасово виріс проти доллару, принаймні на московських торгах.
Німеччина та Італія (батьківщини нацистів та фашистів), солідарні з сучасними своїми послідовниками, погодились купувати у росії газ за рублі. Війна війною, Україна далеко, а власна економіка важливіше.І на них за це росія не нападатиме.
В Угорщині вводиться надзвичайний стан. Придністров'я кипить, Молдова готується до війни.
Китай провів разом з росією військові навчання.
Московія заявила що не відступить, і байдуже скільки триватиме війна...
До чого це? До того, що дехто, наслухавшись байок Арестантовича, розслабився і забув про війну...
Бо хтось, як тільки мордорські війська вийшли з його області, вирішив що для нього небезпека в минулому. Що зараз те саме АТО, яке далеко і не чути, і хай з тим розбираються вояки... А "ми" втомилися від війни, і ці повітряні тривоги, ці нагадування, нас дістали...
"Ми" знову розслабились і нічого не робимо для власної безпеки. Чи може на околицях Житомира будують бетонні укріплення, доти? Облаштовують бомбосховища, закуповують медикаменти та обладнання для лікарень, укріплюють оборону? Може, по всій Україні так роблять?
Не певен.
Скоріше навпаки.
Бо війна знову десь далеко... Сумно, звісно, хтось там гине та страждає, але...
"Нас" це знову не стосується.
Хіба що лише тих, хто тривожиться за своїх воїнів...
