Сьогодні Мася власними лапками виволік мене з ТОГО боку.
З ночі погано почувалася: нудило, дуже боліла нирка, світ обертався сірою каруселлю. Напилася таблеток раз, другий - попустило. Ну, думаю, ось я поїду на манікюр.
Поїхала, ще дорогою пасочок купила.
Назад їду - знов піздєц, ледве доїхала, з гіркою бідою вилізла нагору - ну, всьо, вдома. Поки душ, поки машинку увімкнула, бо одяг з вулиці випрати, і дай, думаю, чаю собі зроблю.
А далі всьо. Як пірнула.
Мася дуже кричав і кусав мене. Сіла, кров з носа - хзн, що то. Голова болить.
Судячи з таймера машинки, я була відсутня 34 хвилини. Весь цей час воно кричало й кликало мене - ЗВІДТИ.
Ну, бач, витяг. Я не потрібна жодній живій душі в цім світі - окрім мого котика.
