Есть еще версии: . Горобці тут ні при чому, "при чому" горобина у її російській формі "рябина". Слово "рябий", крім свого основного, мало колись і значеня "неспокійний", "буряний", "штормовий" - приводилася довга низка відповідних синонімів із германських мов.
А есть версии что все таки воробьи были "при делах" : Коли "рябина" перетворилася на "горобину", то відповідно змінився і прикметник, а потім він вже зворотним ходом під українським впливом перетворився і у російській мові, де теж є вираз "воробьиная ночь".
А дальше про воробьев вообще интересно :
Коли безперервно чути розкоти грому, блищать блискавки, від чого перелякані птахи метушаться, галасують. У таку ніч від жаху реве худоба, страшно стає і людині. Повір'я про «горобині ночі» йде від давнього сказання про птахів як міфічних супутників грози та вихору. Горобцю, якого здавна пов'язували з демонічними силами, надавалася особлива роль. За християнськими переказами, підступність цього птаха виявилася у тому, що він вказав місце, де знаходився Христос, а ластівки, навпаки, відводили ворогів від цього місця. Мабуть, тому і кажуть, що у «горобині ночі» чорт міряє горобців: частину з них відпускає на волю, а другу — страчує. Помічали, що ніби після таких ночей горобців дійсно стає менше.
О как!
Как говорится гугл в помощь.
