Йобана русня

"Зараз модно знати усе на світі. І які звірі та птахи водяться на найвіддаленішому острові, скільки було Гітлерів, усі версії про смерть Гітлера, співчувати долі Нікоса Теодоракіса, Анджели Девіс, знати, що є навіть пташине молоко... Усе знати. А для чого? Відповідь одна: "А как же? Надо быть в курсе событий.

І, голосуючи за резолюцію "Свободу Анджелі Девіс!", "Свободу і незалежність народу Анголи!" чи "Свободу Бангладеш", люди з освітою, керівники підприємств чи установ не помічають того, що твориться поруч: умирає рідна мова, інтелектуально калічаться мільйони людей, у тому числі вони самі та їхні рідні діти.

І ніхто ніколи ніде не порушує цих проблем. Чому? Через брак знань? Не думаю. Невміння логічно мислити? Не віриться. Найскоріше, через оте всезнайство, через масовий потік розважальної інформації, через невміння зосередити свою увагу на живому конкретному ділі, через байдужість до долі рідного народу., - Олекса Тихий, 1972 р.

Переглянути вкладення 13272213
Переглянути вкладення 13272215

Переглянути вкладення 13272222

Переглянути вкладення 13272218
 
Pauk сказав(ла):
Натисніть, щоб розгорнути...

він не продався, а просто класичний ультралівий республіканець-трампіст. Які в нього варіанти зараз, коли байден президент, що підтримує Україну? А хуйню ніс він завжди, аж до відвертих теорій світових заколотів.
 
Останнє редагування:
Никакой он не трaмпист и тем более не левый.
Обычный тупой паганый рот по найму, типа симонян.
 
Не совсем про раисю, а скорее про сроссийственность и непонимание причин/следствий. Разумеется русский в Украине не есть основная причина войны, но - хороший повод.

м.Варна (Болгарія). Розповідь звідти.
Одна ініціятивні пані самотужки відкрила школу для наших дітей-біженців. Півроку оббивала всі інстанції, вибила приміщення, організувала вчителів, узгодила навчальні програми.
Школа запустилася 1 березня як приклад взірцевої самоорганізації біженців. Але тут несподівано вилізла одна й найбільша проблема: виявилося, діти з юговостока ВЗАГАЛІ не знають української. Усі 100%.
Елементарні побутові слова (олівець, аркуш, крейда); елементарні розмовні звороти (чи можу я вийти, сьогодні 12 червня й понеділок) – всі діти з юговостока абсолютно не здатні навіть на найнижчому рівні послуговуватися мовою.
Їхні мамаші, які більшість часу проводять на центральному пляжі міста, буйволицями виють і нарікають на україномовність школи. На прохання викладачів удома допомагати дитині освоювати основні слова українською відповідають скандалами.
Як наслідок: дитина може вивчити один куплет напам’ять англійською – й упереджено відмовляється вчити куплет українською. Не пишуть, не розмовляють і навіть не розуміють.
Біженці (особливо з Одеси) ходять у пошуках російськомовних шкіл. І знаходять – російські школи для меншин (що логічно). Пояснення: моя дочь вашей мови не знает и не надо ей.
До Варни перебрався одеський театр. Репертуар – одномовний росмовний. Останній захід – поетичні читання Висоцького.
Болгарське прислів’я: Добра мова далеко йде, погана ще далі.
А я б додала й український варіант: " Не так страшні м@ск@вські воші, як свої гниди"..
Бо з цих гнид виростуть вже нові "воші", які роститимуть зі своїх дітей нових узкоговорящєх "гнид", адже " оні так прівіклі", " ім так удобнєє",,,
І наплювати їм на майбутнє своїх дітей, на країну яка їх виростила...Вони знову й знову, своєю позицією, наражатимуть на небезпеку Україну, створюючи посил "руськ@му міру", для "защіти нашіх людєй"..Адже пуйло ясно сказав, що "руск@й мір вєздє, гдє говорят па рускі"...От такі вони, гниди..І ця війна їх нічого не навчила...
Ostap Drozdov
 
Александр 1-й сказав(ла):
Не совсем про раисю, а скорее про сроссийственность и непонимание причин/следствий. Разумеется русский в Украине не есть основная причина войны, но - хороший повод.

м.Варна (Болгарія). Розповідь звідти.
Одна ініціятивні пані самотужки відкрила школу для наших дітей-біженців. Півроку оббивала всі інстанції, вибила приміщення, організувала вчителів, узгодила навчальні програми.
Школа запустилася 1 березня як приклад взірцевої самоорганізації біженців. Але тут несподівано вилізла одна й найбільша проблема: виявилося, діти з юговостока ВЗАГАЛІ не знають української. Усі 100%.
Елементарні побутові слова (олівець, аркуш, крейда); елементарні розмовні звороти (чи можу я вийти, сьогодні 12 червня й понеділок) – всі діти з юговостока абсолютно не здатні навіть на найнижчому рівні послуговуватися мовою.
Їхні мамаші, які більшість часу проводять на центральному пляжі міста, буйволицями виють і нарікають на україномовність школи. На прохання викладачів удома допомагати дитині освоювати основні слова українською відповідають скандалами.
Як наслідок: дитина може вивчити один куплет напам’ять англійською – й упереджено відмовляється вчити куплет українською. Не пишуть, не розмовляють і навіть не розуміють.
Біженці (особливо з Одеси) ходять у пошуках російськомовних шкіл. І знаходять – російські школи для меншин (що логічно). Пояснення: моя дочь вашей мови не знает и не надо ей.
До Варни перебрався одеський театр. Репертуар – одномовний росмовний. Останній захід – поетичні читання Висоцького.
Болгарське прислів’я: Добра мова далеко йде, погана ще далі.
А я б додала й український варіант: " Не так страшні м@ск@вські воші, як свої гниди"..
Бо з цих гнид виростуть вже нові "воші", які роститимуть зі своїх дітей нових узкоговорящєх "гнид", адже " оні так прівіклі", " ім так удобнєє",,,
І наплювати їм на майбутнє своїх дітей, на країну яка їх виростила...Вони знову й знову, своєю позицією, наражатимуть на небезпеку Україну, створюючи посил "руськ@му міру", для "защіти нашіх людєй"..Адже пуйло ясно сказав, що "руск@й мір вєздє, гдє говорят па рускі"...От такі вони, гниди..І ця війна їх нічого не навчила...
Ostap Drozdov
Натисніть, щоб розгорнути...
Обязан быть один государственный язык, на котором ведется государственное делопроизводство и официальное общение.
Всё остальное - от лукавого.
И все кривые примеры - "ватпасматритенабельгию" - в нахуй.
Hапример в городе Нуёрке "разрешены" для делопроизводства уже аж 12 языков (включая кацапский).
Полно этнических анклавов, которые никогда не интегрируются и рано или поздно социально рванут.
 
Россия удвоила количество боевых дельфинов для защиты базы Черноморского флота в Севастополе
Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент у цьому розділі
 
Александр 1-й сказав(ла):
Не совсем про раисю, а скорее про сроссийственность и непонимание причин/следствий. Разумеется русский в Украине не есть основная причина войны, но - хороший повод.

м.Варна (Болгарія). Розповідь звідти.
Одна ініціятивні пані самотужки відкрила школу для наших дітей-біженців. Півроку оббивала всі інстанції, вибила приміщення, організувала вчителів, узгодила навчальні програми.
Школа запустилася 1 березня як приклад взірцевої самоорганізації біженців. Але тут несподівано вилізла одна й найбільша проблема: виявилося, діти з юговостока ВЗАГАЛІ не знають української. Усі 100%.
Елементарні побутові слова (олівець, аркуш, крейда); елементарні розмовні звороти (чи можу я вийти, сьогодні 12 червня й понеділок) – всі діти з юговостока абсолютно не здатні навіть на найнижчому рівні послуговуватися мовою.
Їхні мамаші, які більшість часу проводять на центральному пляжі міста, буйволицями виють і нарікають на україномовність школи. На прохання викладачів удома допомагати дитині освоювати основні слова українською відповідають скандалами.
Як наслідок: дитина може вивчити один куплет напам’ять англійською – й упереджено відмовляється вчити куплет українською. Не пишуть, не розмовляють і навіть не розуміють.
Біженці (особливо з Одеси) ходять у пошуках російськомовних шкіл. І знаходять – російські школи для меншин (що логічно). Пояснення: моя дочь вашей мови не знает и не надо ей.
До Варни перебрався одеський театр. Репертуар – одномовний росмовний. Останній захід – поетичні читання Висоцького.
Болгарське прислів’я: Добра мова далеко йде, погана ще далі.
А я б додала й український варіант: " Не так страшні м@ск@вські воші, як свої гниди"..
Бо з цих гнид виростуть вже нові "воші", які роститимуть зі своїх дітей нових узкоговорящєх "гнид", адже " оні так прівіклі", " ім так удобнєє",,,
І наплювати їм на майбутнє своїх дітей, на країну яка їх виростила...Вони знову й знову, своєю позицією, наражатимуть на небезпеку Україну, створюючи посил "руськ@му міру", для "защіти нашіх людєй"..Адже пуйло ясно сказав, що "руск@й мір вєздє, гдє говорят па рускі"...От такі вони, гниди..І ця війна їх нічого не навчила...
Ostap Drozdov
Натисніть, щоб розгорнути...
Вот, честно говоря, не понимаю, что за дичь написана. Я сам родом из самого что ни на есть юго-востока. Родился и школу закончил на самом юге Луганской области в городе Ровеньки. Школу я заканчивал в 2006 с русским языком обучения - украинский язык и литература были просто отдельными уроками. Но ни у меня ни кого из моих знакомых и однокласников небыло никаких проблем с украинским языком. И это в первой половине нулевых. Сейчас, если не считать оккупированных территорий, проникновение украинского языка увеличелось - был несколько раз свидетелем, как дети, говорящие на русском, переходили на украинский, когда речь заходила о школе. Так что, как-то мне не очень верится в то, что дети с "юго-востока" имеют значительные проблемы с украинским языком.

ЗЫ
Украинизацию считаю явлением позитивным. Сейчас много людей в моём окружении родом из традиционно русскоязычных регионов (Херсон, Николаев, Кривой Рог, Киев, Донецк) перешли на украинский язык общнния.
 
Останнє редагування:
Александр 1-й сказав(ла):
Не совсем про раисю, а скорее про сроссийственность и непонимание причин/следствий. Разумеется русский в Украине не есть основная причина войны, но - хороший повод.

м.Варна (Болгарія). Розповідь звідти.
Одна ініціятивні пані самотужки відкрила школу для наших дітей-біженців. Півроку оббивала всі інстанції, вибила приміщення, організувала вчителів, узгодила навчальні програми.
Школа запустилася 1 березня як приклад взірцевої самоорганізації біженців. Але тут несподівано вилізла одна й найбільша проблема: виявилося, діти з юговостока ВЗАГАЛІ не знають української. Усі 100%.
Елементарні побутові слова (олівець, аркуш, крейда); елементарні розмовні звороти (чи можу я вийти, сьогодні 12 червня й понеділок) – всі діти з юговостока абсолютно не здатні навіть на найнижчому рівні послуговуватися мовою.
Їхні мамаші, які більшість часу проводять на центральному пляжі міста, буйволицями виють і нарікають на україномовність школи. На прохання викладачів удома допомагати дитині освоювати основні слова українською відповідають скандалами.
Як наслідок: дитина може вивчити один куплет напам’ять англійською – й упереджено відмовляється вчити куплет українською. Не пишуть, не розмовляють і навіть не розуміють.
Біженці (особливо з Одеси) ходять у пошуках російськомовних шкіл. І знаходять – російські школи для меншин (що логічно). Пояснення: моя дочь вашей мови не знает и не надо ей.
До Варни перебрався одеський театр. Репертуар – одномовний росмовний. Останній захід – поетичні читання Висоцького.
Болгарське прислів’я: Добра мова далеко йде, погана ще далі.
А я б додала й український варіант: " Не так страшні м@ск@вські воші, як свої гниди"..
Бо з цих гнид виростуть вже нові "воші", які роститимуть зі своїх дітей нових узкоговорящєх "гнид", адже " оні так прівіклі", " ім так удобнєє",,,
І наплювати їм на майбутнє своїх дітей, на країну яка їх виростила...Вони знову й знову, своєю позицією, наражатимуть на небезпеку Україну, створюючи посил "руськ@му міру", для "защіти нашіх людєй"..Адже пуйло ясно сказав, що "руск@й мір вєздє, гдє говорят па рускі"...От такі вони, гниди..І ця війна їх нічого не навчила...
Ostap Drozdov
Натисніть, щоб розгорнути...
очередной провокационный вброс.

особенно улыбает
на країну яка їх виростила
Натисніть, щоб розгорнути...
это 7-8 летних деток после садика.

бздеж пиздеж и провокация. какие у них учебники? куда кто нарекает - если литература по программе украинским языком. или уу них программа вольная?

назвать русскоговорящего ребенка, беженца от обстрелов гнидой это зашквар.

Остап дроздов от женского лица.
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу