Война: события, люди, впечатления

[паха]

Клайди, не хулигань!

Та пошли они все нахуй у нас есть жизнь оружие и единомышленники

 

[паха]

Минулорічне. Цьогоріч паски не роблю, бо це річ домашня, інтимна, а я не дома.
А того року приїхала вранці в Харків, зайшла в сільпо скупилась на паски, занесла Афоні гостинця, мир душі його, потім побігла тісто ставити) і вже в 17.00 виходила з дому розносити готові паски по родичах)

І магнолія тоді якраз під паску ще була, встигли з малою під нею потоптатись))

Маме сказал купить за зафотаю 94 и 45 грв

 

[surviver]

Обещали. Вот лениво жду, бо не задешево.

Ну маякните, если что, чего-нибудь придумаем

 

[паха]

Мякеньки

 

[паха]

Врожай минулорічний)

Главное мы до сих пор живы и это замечательно у мну тока цветет но рано все цветет

 

[UncleFlint]

Я так поняла, что текст не ваш.
Можете передать знакомой вопрос:
как она думает, у тех, кто добровольцами 24(*) февраля пошел - было время на "щось залишити на місяць родині" ?

И вдогонку добавьте тезу на подумать, ей: а что БЫ было с Харьковом,
если БЫ каждый тогда рассуждал "та я через месяц приду, норм".

А, ну и еще спросите, понимает ли она,
что бы было лично с ней и с Харьковом, если бы ... даже произносить не хочу. Буча? Мариуполь? Херсон?

Там нема сенсу задавати питання. Просто зафіксував бо тема називається: " Война: собьітия, впечатления люди"

 

[паха]

У мене в фб є друзі, які втратили свої домівки і міста.
Зробила для них окремий список. Цей список не бачить фото мого дому чи типу вид з вікна, з якимись коментарями домашніми ностальжі.
Бо це боляче, коли в когось є дім, у тебе нема, велику силу треба шоб навчитись не ранитись об чужі доми, бо час не факт шо вилікує, самі, все самі. І я про всяк випадок, щоб комусь не розятрити душу, їм того не показую.
Або, френди у мене з різних міст, Львів візьме і напише - "ой Харків, бідосічки" і тут Сєвєродонєцк чи Рубіжне такі - ну ахуєть блять.

Это пичалька я слушаю щас песню я солдат да дома в труху это ужасно главное живы

 

[паха]

Шо представляє собою наша держава, її методи, методи військових керманичів родом з совка - то без коментарів, звідки та мотивація там візьметься.
Імхо вся мотивація на сході, півдні, в Липцях, сьогодні біля спортклубу в Дергачах. Отам. Шо людина відчуває коли бачить це на власні очі.

Это война пока не прилетит всё как бы там не тут с тобой, пока не прилетит и ты нах никому не нужен

 

[паха]

Там нема сенсу задавати питання. Просто зафіксував бо тема називається: " Война: собьітия, впечатления люди"

Бывает даже ржем щоб не уехать ты пиши

 

[паха]

Я слухаю як квакають жабки)
Скоро теж буду вдома)

Дом есть дом если есть
Главное живы будем жить!

 

[паха]

Квакають жабы это ахуенно

 

[UncleFlint]

Бывает даже ржем щоб не уехать ты пиши

Та шо я сам охуєваю від деяких персоналій.

 

[Tori]

Минулорічне. Цьогоріч паски не роблю, бо це річ домашня, інтимна, а я не дома.
А того року приїхала вранці в Харків, зайшла в сільпо скупилась на паски, занесла Афоні гостинця, мир душі його, потім побігла тісто ставити) і вже в 17.00 виходила з дому розносити готові паски по родичах)

Жодного разу не вийшло в мене спекти паску і нормально пофарбувати крашанки. Паска горить, а крашанки...фарбуються пальці, ложки, підлога - а крашанки блять якісь плямисті, і всьо.
Почуваюся ідіоткою.

 

[Нужно подумать]

Я, кажется, избавляюсь от демона печали. Опять вижу красные кирпичи. Это маркер.
А ноутбук застопорился.
Получили негодную плату, перезаказали другую. Но это не моя печаль. Сумма ремонта узгоджена.

 

[ИринаИра]

Я, кажется, избавляюсь от демона печали. Опять вижу красные кирпичи. Это маркер.
А ноутбук застопорился.
Получили негодную плату, перезаказали другую. Но это не моя печаль. Сумма ремонта узгоджена.

Вам советала Тирхен проверенное место. Дольше на метро, но может оно того стоило.
Я чинила ноутбук за Классом, в бывших казармах. Сама нашла по объявлению в инете, тоже не захотела везти на П.П. в проверённое людьми место. До войны, правда.
Нерабочий отнесла, практически нерабочий получила назад. Полчаса дома - и все сдох навсегда. Какой то мост в нем перестал работать. И починить толком не удалось.

 

[ИринаИра]

Расстались с мастерской цивилизованно. Ремонт был с гарантией. Не помню, сколько вернули денег, но вернули.

 

[E.N]

Я їх поки що тричі в житті робила, і це мої єдині досвіди роботи з дріжджовим тістом)

Пекла щороку. Багато. Не змогла лише у 2022. А зараз "багато" нема для кого. Донька далеко, брат мудак. Вдома ніхто, крім мене, солодке їсти не може. Але спекла 2 шт. Для краси та запаху випічки в будинку

 

[Tierchen]

Пекла щороку. Багато. Не змогла лише у 2022. А зараз "багато" нема для кого. Донька далеко, брат мудак. Вдома ніхто, крім мене, солодке їсти не може. Але спекла 2 шт. Для краси та запаху випічки в будинку

Щирий лайк за характер

 

[Tori]

Але спекла 2 шт. Для краси та запаху випічки в будинку

Бджілка.

Розказую, камради, досвід з фарбуванням яєць.
Колись, задовго до війни, поїхали з малим до церкви святити паски. А в той храм з Зеленого Яру і ДД завжди відвідують цигани, їх там дуже багато живе.
І от стоїть поруч молода циганка, і в неї цілий кошик фарбованих яєць. Різнокольорові, блищать, одне в одне!
А я з гіркою бідою пофарбували три, і на них соромно глянути, і руки у мене в фарбі, стою як Лис Микита блять, а в циганки на руках слідів фарби нема!
Я, людина з двома вищими освітами, не подолала процес - а неписьменна циганка змогла.
От що це.

 

[NaUmka]

Я, людина з двома вищими освітами, не подолала процес - а неписьменна циганка змогла.

Зато человек с двумя высшими сможет организовать и 100 цыганок красить яйца,)))

Хе) у меня как-то ни разу не возникло желание печь паски и красить яйца. В детстве красила, а во взрослой жизни- не. Паски люблю мамины, и пока каждый года она нас ними балует)
Да и покупаю иногда, сейчас очень вкусные можно купить и не заморачиваться)